Василь Олександрович Сухомлинський (28 вересня 1918, с. Омельник (нині Онуфріївський район Кіровоградської області) - 2 вересня 1970) - український педагог, публіцист, письменник, поет. Василь Олександрович, як ніхто інший у вітчизняній педагогіці, мужньо ставив і розв′язував проблему формування в молоді національного і естетичного світобачення. Про один із шляхів успішного розв′язання цієї проблеми він писав, що у душі дітей мають увійти кращі народні традиції і стати святим законом, бо не можна уявити народ без імені, без пам′яті, без історії. В дусі українських культурно-історичних традицій вчитель констатував, що мудрість є найважливішою прикметою людини. в його працях часто знаходимо вислови "мудра людська любов", "мудрість жити", "гідність - це мудрість тримати себе в руках". Педагог цілеспрямовано формував у кожного вихованця вміння бути маленьким філософом, осмислювати світ через красу природи. Для Сухомлинського формування естетичного почуття дитини, її емоційної культури - основне завдання гуманістичного виховання. А сприйняття й осмислення прекрасного - основа естетичної культури, без якої почуття лишаються глухими до всього високого й благородного. Привселюдне зізнання, винесене в назву книги "Серце віддаю дітям", підтверджене трудами і щоденними діяннями великого вчителя.
Він писав: "Що було найголовнішим у моєму житті? Не роздумуючи відповідаю: Любов до дітей".
В закладі пройшла виставка ілюстрацій до дня народження Василя Олександровича Сухомлинського, ознайомитись з виставкою можна тут
Немає коментарів:
Дописати коментар